Незаконне втручання в господарську діяльність державного підприємства – так оцінює дії представників Управління державної виконавчої служби голова профспілки ДП «Чернігівторф» Андрій Страхов. Наприкінці минулого тижня три особи, які представилися державними виконавцями, вдерлися на територію Смолинського торфозаводу філії ДП «Чернігівторф» та вимагали надати їм звітну документацію про обсяги виробництва торфобрикету. Заводчанам пригрозили, що накладуть арешт на їхню продукцію, проведуть її самостійну оцінку та продадуть.
Три особи, які представилися працівниками Управління державної виконавчої служби, проникли на територію Смолинського торфозаводу у час, коли керівництво здавало фінансову звітність в Чернігові.
Почувши від заводчан про знаходження сторонніх осіб на території стратегічного енергетичного об’єкту, директор заводу Валентина Огієнко та голова профспілки ДП «Чернігівторф» Андрій Страхов кинули всі справи та поспішили на підприємство.
«Ми хочемо арештувати торфобрикет за борги вашого підприємства у 2008 році», – почули з ходу керівники.
«А хто Ви і на якій підставі знаходитесь на території стратегічного державного об’єкту?», – запитала директор підприємства Валентина Огієнко.
«Ми представники виконавчої служби», – почули у відповідь.
Після цього представниця виконавчої служби продемонструвала посвідчення – старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Бура Марія Василівна.
За словами голови профспілки Андрія Страхова, державні виконавці вимагали надати їм інформацію про обсяги виробництва торфобрикету та пригрозили арештом продукції.
«Їх не цікавило те, що у нас укладені контракти з солідними фірмами, що наш брикет чекають в школах та дитячих садочках Чернігівщини, – обурюється профспілковий діяч. – Вони захотіли арештувати увесь наш брикет, провести його оцінку і продати поза касою державного підприємства».
Погрожуючи арештом майна, державні виконавці посилалися на борги десятирічної давності, коли торфозаводи зумисне доводили до банкрутства через штучне накопичення боргів. Нині ж Смолинський торфозавод упевнено вилазить із боргової ями, гасить зарплатну заборгованість відповідно до складених графіків, виплачує зарплату своїм працівникам. Відтак, підстав для арешту майна немає! Тим паче, що для цього мало б бути принаймні відповідне рішення суду – його теж немає! Відтак, заводчани вирішили видворити за межі підприємства людей, які безпідставно вдерлися на його межі. Більше того – оформили інформаційний запит на ім’я начальника Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області з вимогою пояснити що робили його підлеглі на територію торфозаводу. Як тільки заводчани отримають відповідь, вони планують звернутися з відповідною заявою до прокуратури, адже розцінюють дії державних виконавців не інакше як втручання в господарську діяльність підприємства. У ситуації, що відбулася, постає логічне запитання: чиї це виконавці? Точно держави?
Як стало відомо, паралельно з атакою державних виконавців на Смолинський торфозавод, заблокували рахунки Ірванцівському торфозаводу. Місяць тому там змінили керівництво. Попередній багаторічний і незмінний директор Микола Степчук пішов на пенсію. Профспілковий лідер Андрій Страхов припускає, що варто очікувати нового витка рейдерства з метою прибрати до приватних рук «чорне золото».
Віталій НАЗАРЕНКО, газета “Чернігівщина”