Доки серце б’ється, Смолин не здається!

Настає весна! Але надто довго триває холод, надто довго не б’ється серце… Якою ціною прийде тепло? Яку ціну заплатять за це підприємства і рядові громадяни? Судячи з відписок, чиновники знають як жити без серця. А ми, працівники заводу, не знаємо цього і не хочемо знати. Ми зробимо все можливе, щоб врятувати наше підприємство! Наше серце б’ється! Ми не здамося!